— Одного разу мені подзвонила жінка зі Старосілля, з якою ми там працюємо, Ліля, — розповідає Тетяна Лукіна, голова ГО «Залізні янголи». — Спитала, чи можна дати мій номер телефону бібліотекарці, я, звісно, погодилася. Зателефонувала мені Ольга, спитала, чи можемо ми знайти якісь палети, щоб облаштувати бібліотеку. На той час у нас були і палети, і флети з «Нової пошти». І вони з чоловіком приїхали до нас і завантажили все, що їм влізло.
Тетяна додає, що на Херсонщині діти до школи не ходять, навчаються вдома, а спілкуватися десь треба.
— Там бібліотека — це таке місце, де з урахуванням вимог безпеки по 10-12 дітей таки збираються, мають своє коло спілкування. Бібліотеки повинні працювати, особливо в таких місцях, де дітям нема куди подітися.
Поки ми були в Старосільській бібліотеці, сюди прийшли дві дівчини, які тепло спілкувалися з пані Ольгою. Вона розказує, що її мама 60 років була тутешньою бібліотекаркою, тож ці дівчата виросли в неї на очах.
— Ці дівчата були волонтерками, допомагали мамі носити книжечки по домах до читачів, потом я вже як прийшла на роботу, то вони допомагали мені. Це моя права і моя ліва рука.
