95% респондентів стверджують, що відчувають погіршення стану здоров’я через незадовільну якість повітря. Це один із результатів опитування, яке у вересні 2024 року провела в Кривому Розі громадська спілка «Досить труїти Кривий Ріг». І хоча в опитуванні взяли участь лише 260 осіб і воно не є релевантним за суворо науковими критеріями, та результати промовисті.
При цьому, за офіційною інформацією, у 2024 році «обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами промислових підприємств склали 76 тис. тонн», що в чотири рази менше, ніж було в 2015 році (при цьому обсяги виробництва зменшилися лише в півтора рази). Але, судячи зі згаданого опитування, люди цього не відчувають.
Нещодавно «Досить труїти Кривий Ріг» провела також ретроспективний аналіз результатів моніторингу якості повітря з міських пунктів спостереження. За словами екологині ГС «Досить труїти Кривий Ріг» Анни Амбросової, якість повітря знову погіршується.
Передусім це пов’язано з відновленням виробництв на великих підприємствах міста. При цьому спостерігається погіршення роботи міської мережі спостережень. Через війну і фінансові труднощі деякі пости перестали працювати, прилади не проходять вчасну повірку. У другій половині 2024 року спостереження були дуже обмежені, тому бракує повноцінних даних. Результати спостережень свідчать, що з початком повномасштабної війни промисловість фактично зупинилася, і рівень забруднення повітря різко знизився. Це підтверджує, що саме промисловість — головне джерело забруднення в нашому місті. Транспорт та інші джерела теж впливають, але основний тиск — від промислових викидів, — каже Анна.
Станом на середину травня 2025 року в Кривому Розі працює п’ять постів із міської мережі моніторингу якості повітря. Також у рамках фінського проєкту встановлюються додаткові станції. Ці пости охоплюють усі райони Кривого Рогу, інформацію можна знайти в офіційних джерелах та в телеграм-ботах. Є і громадські станції моніторингу.
До повномасштабної війни їх було близько десяти. Ми як громадська організація встановлювали їх у різних районах міста. Але через переїзди людей, обстріли та поломки залишилось працюючих лише три. Через чат-боти ці дані частково поширюються, — каже Анна Амбросова.
Стань голосом довкілля
Вимагати чистого довкілля може кожна людина. У 2018 році Україна в межах наближення до законодавства Європейського Союзу ухвалила документи, які регламентують стратегічну екологічну оцінку (СЕО) та оцінку впливу на довкілля (ОВД).
Дуже важливо розуміти, що для громадськості це — дієві інструменти. Стратегічна екологічна оцінка (СЕО) застосовується, наприклад, тоді, коли розробляється програма (стратегія) розвитку регіону до певного року або містобудівна документація — зміна цільового призначення землі (скажімо, з сільськогосподарського на промислове). У таких випадках обов’язково проводиться стратегічна екологічна оцінка, — пояснює Анна Амбросова.
У межах СЕО проводиться громадське обговорення. І взяти в ньому участь може кожна повнолітня людина незалежно від освіти чи фаху.
Якщо ви, наприклад, дізнаєтесь, що в межах нової стратегії розвитку регіону планується зведення великого заводу поруч із вашим районом, ви маєте право прийти на слухання або надіслати письмові зауваження за вказаною адресою. Ваші зауваження не мають бути науковими — достатньо, якщо ви як мешканець чи мешканка поясните свою позицію. Наприклад: «Я, Василь Іванович, мешкаю в Саксаганському районі. Нове підприємство може вплинути на якість повітря, води, моє здоров’я. Я вважаю, що це погіршить мої умови життя», — каже наша співрозмовниця.
Особи, які приймають рішення, зобов’язані ці зауваження врахувати або обґрунтовано відхилити. Що активніше громадськість бере участь у процесі, то більш імовірно, що будуть ухвалені рішення на користь людей і довкілля.
Оцінка впливу на довкілля (ОВД) — це процедура, яка стосується конкретних технологій і виробничих процесів, — продовжує Анна Амбросова.
Зокрема будівництва нового підприємства, реконструкції, зміни профілю діяльності, добудови цехів, створення нових шляхів підвозу чи вивезення сировини (наприклад, руди з кар’єру), спорудження нових водних шляхів тощо. Усі ці випадки, відповідно до закону, підлягають процедурі ОВД.
Будь-хто з мешканців і мешканок України може відвідати слухання або взяти участь в обговореннях у письмовому вигляді. Зараз, до речі, слухання проводяться в режимі онлайн, тобто відвідати — це не просто ногами прийти в зал, куди може прилетіти ракета, — можна сісти в сховищі, де є мережа, під'єднатися і брати участь у слуханнях. Графік є на сайті міністерства, реєстр і СЕО, і ОВД — теж.
Криворізьке управління екології публікує повідомлення про плановану діяльність та звіти з ОВД на сайті виконкому Криворізької міськради в розділі «Екологія». «Досить труїти Кривий Ріг» на своїх ресурсах теж публікує повідомлення. Законодавство дає нам право брати участь, а не тільки кричати в соцмережах: «Ой, людоньки, а що ж це коїться?» Стежте за такими процесами і беріть у них участь, висловлюйте свою незгоду на стадії, коли ще не запущене будівництво або виробництво, ще не чадить, а тільки планується. Коли підприємство велике, виробник і дозвільний орган будуть бачити і чути, що прийшли пересічні мешканці, на яких воно прямо буде впливати. Тоді набагато складніше буде проігнорувати, наприклад, встановлення фільтрів.
Неодноразово на слуханнях нам представники підприємств або влади казали: «Ви тут купка божевільних, кричите, аби покричати, а в нас скарг нема! Офіційна скарга є тільки від вас, а все місто мовчить, значить, люди задоволені». Люди задоволені тим, що смердить коксохім, що палає факел, спалює кисень у нашому повітрі, ми з вами ходимо як сонні мухи, але ми всі мовчимо… Скарг офіційних нема ні в міських органах, ні в обласних, ні в міністерстві — значить, усі задоволені, і підприємству дають дозволи на викиди або на скиди такі, як хоче підприємство, бо ніхто не скаржиться, — наголошує Анна Амбросова.
За словами екологині, громадська спілка стикнулася з тим, що люди кажуть: «А я не знаю, як писати». Юристи «Досить труїти Кривий Ріг» розробили бланки, вказавши, куди і на яку тему писати. Ви вписуєте свої паспортні дані та адресу (бо це не анонімки, так вимагає законодавство), розповідаєте, де і що сталося (там є підказки), залишаєте телефон для зворотного реагування, і таке звернення-скаргу вже можна надсилати у відповідні установи чи організації.
Сміття сортуй — планету рятуй
Ми щодня додаємо свою лепту — хто більшу, хто меншу — в одну з найбільш нагальних і найбільш очевидних екологічних проблем — збільшення кількості відходів. Чи на сьогоднішньому етапі в умовах воєнного стану в Україні актуально запроваджувати максимально широке і просте сортування сміття?
Це завжди на часі. Триває наближення нашого законодавства до європейського, а також реформування системи поводження з відходами. Уже набув чинності рамковий закон про управління відходами, зараз приймаються один за одним секторальні закони про різні види відходів — уже був про металобрухт, наближається про відходи упаковки і пакування, далі про медичні відходи та інші. У розробці деяких із цих документів ми брали участь, — зауважує екологиня «Досить труїти Кривий Ріг».
У Кривому Розі розроблений місцевий план управління відходами. Він пройшов процедуру стратегічної екологічної оцінки і чекає затвердження після того, як затвердять регіональний план.
Наші фахівці працювали в складі міського органу, який напрацьовував цей план, ми намагалися зі свого боку просунути якнайбільше тих рішень, над якими зокрема працювала «Досить труїти Кривий Ріг» — там було про поводження з рослинними рештками (компостування), про впровадження системи поводження з відходами руйнувань внаслідок російських обстрілів (на жаль, їх у нас не меншає), про поводження з медичними відходами, — каже Анна Амбросова.
Наразі в Кривому Розі немає можливостей для належної утилізації, переробки всіх відходів. Але, наприклад, «Чисте місто» та інші підприємства, які працюють із вторинною сировиною, приймають папір, картон, скло, різні види пластику, алюмінієві пляшки та інше. На жаль, поки що в Україні не вирішена проблема переробки батарейок.
На обговоренні міського плану поводження з відходами зокрема від «Чистого міста» звучала ідея щодо відсортовування органічних відходів (яєчної шкаралупи, обрізок фруктів та овочів тощо). Наскільки для Кривого Рогу як міста це необхідно — відділяти органіку від неорганіки?
По всій Україні і в Кривому Розі переповнені сміттєзвалища. Вони не відповідають сучасним вимогам, тому забруднюючі речовини просочуються у підземні горизонти і потім у наші річки, водосховища, звідти йде наш водозабір… Тому сортувати, безперечно, треба, а в нашому промисловому місті нам завжди є куди дівати компост, який є продуктом переробки органічної частини відходів, — підкреслює Анна Амбросова.
За словами екологині, у Кривому Розі є плани побудови сміттєпереробного підприємства з майданчиком компостування, а в плані управління відходів прописано, що компостування — це важливо.
Криворізькі відвали, хвостосховища, промислово порушені землі потребують рекультивації. І остаточним кроком у рекультивації є біологічна, адже треба не просто засипати колишній кар'єр вскришею з сусіднього діючого, а ще й насипати родючий шар ґрунту. Далі треба засадити рослинністю щонайменше уступи відвалів. Наприклад, травою з мичкуватою кореневою системою, яка закріплює ці поверхні — і вони більше так не пилять, а ми з вами трошки легше дихаємо і рідше миємо вікна, — каже Анна Амбросова.
Крім цих не найочевидніших вигод сортування сміття є й близька і зрозуміла всім — економічна вигода. Голова ОСББ «П’ять зірок» Світлана Остапчук похвалилася нашому медіа:
Наш будинок сортує сміття з 2022 року і заробляє кошти на власні потреби, мої сусіди досить швидко звикли це робити.
Ми знаємо кілька ОСББ в Інгульці, які давно сортують і заробляють на цьому. Навіть банально посадити квіточки на прибудинковій території, пофарбувати під'їзд, прибрати його, заплатити за прибирання прибудинкової території — завжди є куди витратити кошти, — додає Анна Амбросова.
Екологічні проблеми можуть здаватися невирішуваними. Але ж кожна людина сама вирішує: чи сортувати сміття, спалювати бадилля чи компостувати, чи долучатися до засаджування відвалів травою чи квітами, чи писати скарги і звернення до офіційних органів, чи голосно, але безплідно скаржитися в соцмережах. Робіть свій екологічний вибір.
