Ольга Цицюра — секретарка Зеленодольської міської ради. Понад 20 років працювала в школі вчителькою хімії та була заступницею директора. У 2020 році вирішила піти у місцеве самоврядування, але це рішення далося їй нелегко.
На початку повномасштабного російського вторгнення Зеленодольськ зіткнувся з безліччю викликів, серед яких масовані обстріли, загроза окупації, евакуація людей, прийом та розміщення херсонців, які тікали від окупантів. Ольга координувала перевезення людей у безпечні місця та пошук житла або прихистку для тих, які втратили домівки.
Знімальна група «Експерт-КР» перебувала в цей час на місці подій. Було видно, як Ользі боліло все, що відбувалося навколо. Емоційно вона це не проявляла, але в очах все читалося. Вона самостійно шукала житло постраждалим від російської агресії, прислухаючись до їхніх особистих потреб та запитів. Наприклад, якщо люди були з сільської місцевості і не бажали жити у квартирі, Ольга шукала приватні будинки, щоби їх розмістити.
Координування гуманітарного штабу та комісії з фіксації наслідків обстрілів також були на секретарці Зеленодольської міської ради. Вона організувала видачу гуманітарної та фінансової допомоги. А завдяки фіксації наслідків обстрілів було зібрано базу даних, згідно з якою проводилася відбудова будинків та квартир.
Крім цього, Ольга, разом з колегами, брала участь в налагодженні партнерств з фондами та сприяла залученню коштів у громаду. Це допомогло почати відновлення Зеленодольська. Аби побачити результат, ми пішли на головну вулицю міста. Дійсно, фасади будинків, що були пошкоджені прямими влучаннями касетних боєприпасів, наразі відбудовані. Розбиті вікна міська влада своєчасно закривала плівкою. До речі, саме через це в медіапросторі Зеленодольськ фігурував як «місто у плівці». Завдяки командній роботі вдалося у найкоротші терміни залучити фінанси та благодійні фонди — і плівку невдовзі замінили на скло.
«Варто говорити про відновлення не тільки того, що було, а й реконструкцію, розбудову та створення чогось нового, чого ще не було. Тому, коли розроблялася концепція фарбування будинків, ми прагнули зробити їх і енергоефективними, і більш естетичними, більш сучасними», — коментує Ольга Цицюра, поки ми йдемо вулицею та роздивляємося ці будівлі.
Далі ми відвідали укриття в Зеленодольському ліцеї №1, де відремонтовано підвальне приміщення і встановлено вентиляційну систему, аби було чим дихати та не заважали сторонні запахи. Тут є велике приміщення, що може бути і класом, і актовою залою, кімната з ліжками для тих, хто погано почувається, вбиральня та кабінет медсестри. Сховище вміщує близько 200 людей, але Ольга зазначає, що кількість учнів буде меншою. Для тимчасового перебування тут є все необхідне — зробили навіть більше, ніж планувалося.
Наталя Зуєва, директорка Зеленодольського ліцею №1, розповідає, що діти вже випробували шкільне укриття. Під час тривог тут проводилися різні активності для емоційного розвантаження. Вона запевняє, що дітям було комфортно та безпечно. Також на території ліцею встановлені дві твердопаливні модульні котельні для обігріву в холодний період. Завдяки допомозі Червоного Хреста заклад обладнали станцією очищення питної води.
Помітно, що Ольга дбає про освітні заклади. Її мрія на цей рік — змішаний формат навчання для дітей громади. Вона усвідомлює, що учні потребують соціалізації та взаємодії. У кабінеті хімії ми запитали, чи сумує Ольга за цими стінами, вона впевнено відповіла, що сумує, адже це важлива сторінка у її житті. Тоді вона й поділилася, чому рішення піти у місцеве самоврядування було нелегким. Ольга не могла наважитися залишити учнів. Але Дмитро Невеселий, міський голова Зеленодольська, жартома зазначив, що він також її учень і хоче її бачити у своїй команді.
Коли ми підходили до Центру активності громадян, було помітно, що у Ольги по-особливому засяяли очі. Через декілька хвилин стало зрозуміло, чому. Цьому закладу можна по-доброму позаздрити: сучасний ремонт, майданчик для івентів та гарного проведення часу. Першочергово центр створений, щоби люди могли отримувати цифрову освіту. Цей проєкт мріяли втілити ще до повномасштабного російського вторгнення, але вийшло під час. Відремонтували приміщення міським коштом, а обладнали — грантовим. Керівниця центру Руслана Помогайбо називає його «маленьким світом, у якому можна забути про все і відволіктися від війни». До речі, до неї напряму звертаються пенсіонери, або, як тут говорять, «люди елегантного віку», щоб, наприклад, оплатити комунальні послуги чи навіть встановити тікток.
Також Центр залучає благодійні фонди, що регулярно влаштовують освітні, розважальні та психологічні заходи для всіх груп населення. Під час нашого спілкування Ольга згадувала та дякувала різним організаціям: «Посмішка ЮА», «Людина в біді», «Голоси дітей», МОМ, «Програма EGAP», «DOBRE», «Хмарочос» тощо.
Тут же нам показали «таємну кімнату» молодіжної ради. Молодь бере активну участь у житті Зеленодольської громади. Вони можуть бути дотичними до прийняття рішень, і їхні думки враховуються місцевою владою.
«Молодіжна рада у нас дієва, молодіжна рада активна, вони є нашими партнерами і водночас політичними діячами», — ділиться секретарка міської ради.
Також під час повномасштабного вторгнення побудували сучасний стрітбольний майданчик біля «зеленодольського моря». Так називають місцеве водосховище, яке за своїми значними розмірами нагадує море. Ввечері тут розважаються підлітки: хтось веслує на байдарці, хтось грає у волейбол, а хтось виконує паркур-трюки. Для Ольги важливо, аби хлопці та дівчата мали місце, де можна розвиватися, спілкуватися та цікаво проводити час.
Окрім опікування локальними ініціативами секретарка міської ради активно залучає міжнародних партнерів та представляє свою громаду в Україні та світі. З останніх прикладів — Ольга Цицюра очолила делегацію Зеленодольської громади, яка брала участь на Ukraine Recovery Conference 2024 у Берліні. Це дало змогу заявити про себе серед 15 громад України та долучитися до обговорень важливих процесів. Зокрема, Ольга розповіла, що на конференції обговорювали розбудову України, міркували, як проводити відновлення якісно, залучати інвестиції, перш за все, задля створення альтернативної системи опалення і водозабезпечення.
Завдяки щоденній роботі пані Ольги, її колег та партнерських організацій і фондів, попри усі виклики, Зеленодольськ — доглянуте, живе та сучасне місто. У нього є брендинг, активний молодіжний та громадський рухи. Його цікаво досліджувати і приємно ходити його вулицями. Міська влада активно працює над цим і паралельно займається ліквідацією наслідків обстрілів та відновленням міста.
Ольга усвідомлює, скільки викликів ще попереду, проте не втрачає оптимізму. Таке поєднання, з одного боку, стійкості та рішучості і, з іншого — душевності та співчутливості — надихає.
