Один із 40 — і в трійці лідерів за переглядами. Це про Кривий Ріг у проєкті OldMaps, який за короткий час зробив революцію в дослідженні минувшини Криворіжжя. Тут є кілька рішень, які громадськість застосувала для активізації історичних досліджень краю. Про них, про краєзнавчі відкриття через старі карти та аерофотознімки, про повернення знакових постатей і культових місць, а також про те, як виник і розвивається проєкт OldMaps розповідає його співзасновник, криворізькі краєзнавці та гідеси.
Із чого починався OldMaps
Ми зустрілися з Артемом Костюком у Дніпрі в Севастопольському парку. Друга половина липня, а листя вже потроху жовтіє і падає на второвані людьми стежки. Артем перепрошує, що призначив зустріч саме в цьому, як він каже, занедбаному парку — без асфальтових чи вкладених плиткою доріжок і майже без лавочок. Проте саме тут розташована знакова для теми нашої розмови споруда, і цей фактор переважив.
Ми зупиняємося між гігантським монументом загиблим севастопольцям та невеликими пагорбом, на якому лежить брила чорного граніту з написом, що тут похований Олександр Поль. Дніпровський поміщик і колекціонер, «двигун» розробки криворізьких залізних руд — ця постать досі викликає діаметральні оцінки: від беззастережного захвату до нищівної критики.
OldMaps із цього і почався. Завдяки німецьким аерофотознімкам ми знайшли фундамент Лазаревської церкви, де і був похований Олександр Поль. Потім завдяки ініціативі міського голови Дніпра почались розкопки і були знайдені останки. І от Олександр Поль знайдений і вшанований, і тепер похований у цьому місці.
Знайти цю могилу допомогли помилка і випадковість. Про те, що Олександр Поль похований біля Лазаревської церкви, було відомо давно, але храм знесли ще в 1950-х роках. Залишалися відомості, що він нібито знаходився на місці кургану героям-севастопольцям. І спочатку саме до кургану Артем прив'язувався, коли виставляв точку на фундаменті церкви. Але все виявилося цікавіше.
Тут іще залишилось декілька будинків, і фундамент церкви я «прив'язав» координатами до німецького аерофотознімка 1943 року цього місця. У мене з'явилась велика похибка, візуальне викривлення зображення — це означало, що точка виставлена неправильно. Коли я цю точку прибрав, то зрозумів, що фундамент церкви знаходився на віддалі. І коли показав це під час захисту проєкту на міському конкурсі в рамках програми «Культурна столиця», це, можливо, і допомогло виграти грант на нього.
Так помилка допомогла роздобути перші гроші на реалізацію проєкту і запустити його в 2019 році. Згодом був іще один виграний міський грант, а паралельно кошти на викуп карт, які деталізували локації, почав залучати Сергій Чигвінцев.
Ми, власне, разом розробляємо цей проєкт. І коли я з Сергієм познайомився, то зрозумів, що треба робити новий проєкт, більш інтерактивний і зручний. Зараз сайт працює на стандартному движку Leaflet. Там багато інтерактивів, є і повзунки, і інші види накладання. Фактично ми розвинули ідею, яку першим почав розробляти Олексій Толмачов із Запоріжжя. Я побачив його розробку, мені дуже сподобалось. Зв'язався з ним, проконсультувався, як прив'язувати карти, як все це робиться. І далі пішла робота.
«Для історії Кривого Рогу це революція»
Масштабування спочатку пішло на Нікополь — один із тамтешніх краєзнавців звернувся з пропозицією додати карти цього населеного пункту до дніпровських. Артем Костюк зробив для зручності користування додаткову локацію — Великий Луг і покрив аерознімками 1943 року всю територію Каховського водосховища. Далі було Микільське-на-Дніпрі, Кривий Ріг…
І тоді стався метч: із засновниками OldMaps зв’язалися криворізькі краєзнавці, засновники спільноти «Криворізька старовина» Дмитро Антонов і Едуард Дворчук.
Вони запропонували: «А давайте зробимо як у вас, у Дніпрі». Сергій Чигвінцев їм допомагав у пошуку і підборі матеріалів. А я вже прив'язував, робив програмну частину, і таким чином локація Кривий Ріг зараз чи не найбільша. І за статистикою, нею користується чи не найбільше людей. Серед них і краєзнавці, і науковці, і звичайні користувачі, науковці. Знаю, що навіть книги там пишуть, використовуючи ілюстрації з OldMaps. Це дуже мотивує розвивати проєкт далі.
Запит на старі карти відчувався в Кривому Розі давно, адже це цінне джерело для пізнання історії міста, у якій залишається ще багато прогалин, і для розвінчування міфів, яких у місті аж із лишком. Наприклад, наше медіа у 2018 році, використовуючи старі карти, підготувало кепшн-відео про те, де насправді злились Інгулець з Саксаганню. Працюючи над цим відео, Едуард Дворчук використав кілька старих карт.
Спільнота «Криворізька старовина» активно включилася не лише в дослідження локацій на OldMaps, а і в наповнення. Кілька разів засновники спільноти оголошували збір коштів на те, щоб викупити ті чи інші знімки, — і досить швидко збирали кошти.
Так OldMaps як агрегатор достовірних першоджерел став потужним і важливим елементом єднання людей навколо краєзнавства — навколо, власне, нашої історії.
OldMaps — це революційна подія в краєзнавчому та історичному світі Криворіжжя, — каже Дмитро Антонов, співзасновник спільноти «Криворізька старовина».
Цей проєкт допоміг встановити саме фактаж, бо знімки, особливо супутникові та аерофотознімки, фіксують факти на землі. І ми достеменно знаємо те, що відбувалося в різний час у конкретному місці: де були селища і кладовища, як текла річка чи проходила дорога, де були розробки залізної руди, провали, відвали, кар'єри, шахти тощо.
На прохання назвати відкриття в криворізькому краєзнавстві, які з’явилися завдяки OldMaps, Дмитро відкриває телефон, щоб підглядати — бо всього і не запам’ятаєш.
Їх десятки, сотні. Наприклад, ми бачимо на знімках багато старовинних селищ, які нині знаходяться під промисловими ландшафтами — Зелене містечко, селища під провальними воронками вздовж усього Кривбасу, на півдні Криворіжжя — старий Інгулець, селище Валявка, старий аеродром біля села Катеринівка, також знищеного.
Серед віднайдених за допомогою проєкту Дмитро Антонов називає споруди колишньої Катерининської залізниці, зокрема старий Карнаватський міст через річку Саксагань, на місці якого зараз відвали. Називає й природні об'єкти, які були знищені — Дубову Балку та інші балки Криворіжжя, а також річки. Завдяки OldMaps можна відстежити, як вони текли колись — це і наша багатостраждальна Саксагань, і Бокова, і Боковенька, й Інгулець.
Ще цікавий об'єкт — це фортифікаційні споруди, які були збудовані після початку німецько-радянської війни, — продовжує Дмитро. — Від червня по серпень 1941 року жителі міста вручну рили окопи вздовж річки Інгулець. І зараз всю цю величезну споруду від Зеленого до Лозуватки ми чітко бачимо на німецькому аерофотознімку 1943 року. Вони робилися за стандартами окопів — не пряма лінія, а під різними кутами. Нині ці фортифікації частково затоплені водами Карачунівського водосховища, але подекуди можна і зараз побачити залишки.
Стараннями Дмитра Антонова за підтримки Артема Костюка нещодавно на криворізькій локації OldMaps з’явився новий шар — старовинні кладовища Кривого Рогу, які знайдені саме завдяки проєкту. Багато з них знаходяться під промисловими об'єктами, багато просто-напросто засипані. Дмитро каже, що до десятка кладовищ знаходиться під водами Карачунівського водосховища.
Також за допомогою німецьких аерофотознімків вдалося встановити розташування багатьох курганів Криворіжжя. Ми спілкувалися з Дмитром на 98-му кварталі, а недалеко, на 97-му, за його словами, був величезний курган — зараз на його місці гаражі. Також поряд колишній науково-дослідний інститут «Механобчормет» — там також був величезний курган. Усе це було знищено, але завдяки OldMaps знищене можна побачити.
І, до речі, кургани можна не лише роздивлятися, а й науково досліджувати. Так, у квітні 2026 року в Криворізькому державному педагогічному університеті відбулися ХІІ історико-краєзнавчі читання «Криворіжжя: погляд у минуле…», де поміж іншого були результати дослідження археологічних об’єктів Криворіжжя на основі аерофотознімків 1940-х років. Його провів саме завдяки проєкту OldMaps Олег Кірєєв, співробітник відділу археології раннього залізного віку Інституту археології НАН України.
На екскурсії «Проріз, або Що там, за бугром?» ми користуємось OldMaps, показуємо, що на місці сучасного розворотного кільця трамвая була річка, — каже Валентина Серьогіна, співзасновниця туристичного клюбу «Невгамовні гідеси».
Її колега Олена Ледовська додає, що на іншій екскурсії вони показують ліс і будиночок лісника на локації Галковський Кут. І додає, що OldMaps — незамінний інструмент невгамовної гідеси, спосіб зробити історію видимою.
Для екскурсій OldMaps — це не просто старі карти, — пояснює Олена Ледовська.
Це можливість буквально показати, як змінювався Кривий Ріг. Де колись проходила вулиця, якої сьогодні вже немає. Де стояла будівля, що канула в минуле. Що збереглося до наших днів, а що назавжди залишилося на карті. На старих картах дуже добре видно, як території розросталися, змінювалися райони, з’являлися підприємства, дороги, квартали — і як місто поступово ставало таким, яким ми знаємо його сьогодні. Бо коли можеш накласти минуле на сучасність — екскурсія оживає зовсім по-іншому. Іноді одна стара карта розповідає про місто більше, ніж десятки сторінок тексту.
У березні 2026 року «Невгамовні гідеси» організували важливу публічну подію — лекцію Едуарда Дворчука «Кривий Ріг на старих картах та аерофотознімках», яка була підготовлена саме на матеріалах проєкту OldMaps. Наше медіа підготувало повну відеоверсію цієї лекції, і, судячи з кількості переглядів, цей матеріал дуже сподобався аудиторії.
Майбутнє минулого
Наразі на OldMaps, за словами Артема Костюка, близько 40 населених пунктів, надалі буде ще більше. А Кривий Ріг входить у трійку найбільш відвідуваних локацій нарівні з Дніпром та Львовом. На сайті онлайн «пасуться» п’ятеро-семеро людей — засновник проєкту бачить це в статистиці і зізнається, що його це неабияк мотивує наповнювати і розвивати проєкт.
На осінь «Криворізька старовина» готує ще один OldMaps’івський сюрприз для криворіжців, — каже Дмитро Антонов.
Це буде радянський шар, цікава карта, я думаю, всім вона сподобається. Можливо, також буде щось із німецьких знімків.
Якщо ви маєте стару карту або знаєте, де вона є і як її можна отримати, щоб викласти у відкритий для всіх доступ для вивчення, то зв’яжіться з засновниками проєкту OldMaps. Варто зробити вільний донат на розвиток проєкту. Наступними кроками буде прив’язка до наявної платформи та інші технічні деталі.
По Кривому Рогу, можливо, буде збільшуватися «щільність» 1970-80-років — зараз там лише один-два знімки. А потенціал, за словами Артема Костюка, — покрити в 1970-х вісім років. Це дозволить суттєво деталізувати цей історичний період активної забудови, що надзвичайно важливо для Кривого Рогу.
Кривий Ріг, якщо брати за кількістю населення, зіставний із великими обласними центрами, — каже співзасновник проєкту, — а за станом дослідження історії він відстає. Це моя особиста думка.
І OldMaps має неосяжний потенціал, щоб це відставання долати. Може і має з’явитися більше досліджень — не лише з окремих історичних періодів і тем, як у Олександра Мельника чи Володимира Бухтіярова; не тільки окремих селищ, як у Геннадія Лазарова — у його доробку вже є видання про Карнаватку, Гданцівку, МОДР; не лише окремих постатей чи об’єктів, як у Олексія Книги чи Людмили Похитун, яка готує свою книжку…
Але є й масштабніша задача. Наразі фактично немає одної книжки, у якій би була викладена повна історія Кривого Рогу. А тим більше, кількох таких видань, чим може похвалитися майже кожне інше місто.
На майбутнє, якщо є запит суспільства, він має бути задоволений, — каже Дмитро Антонов.
Я думаю, така книжка колись обов’язково буде. Але дуже важко створити таку комплексну книжку зробити, тому що місто в нас розвивалася не класичним способом, як інші міста, було багато селищ, рудників… Робота специфічна і непроста буде.
Але колись вона таки буде. А може — геть фантастична ідея! — колись будуть знайдені та завантажені на OldMaps карти козацьких часів, які допоможуть поставити остаточну крапку в одному з найдискусійніших для Кривого Рогу питань — даті заснування міста…
