Працевлаштування ВПО на Криворіжжі

«Для внутрішньо переміщених осіб наявність роботи — це важливий фактор інтеграції у приймаючі громади», — пишуть про працевлаштування ВПО на сайті міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. У цій ситуації є різні аспекти: кадровий голод на підприємствах, відсутність у переселенців необхідних фахових знань і вмінь тощо. Ми поспілкувалися з переселенцями і переселенками, представниками підприємств і фахівчинею центру зайнятості, щоб зафіксувати зріз проблеми працевлаштування ВПО станом на поточний момент на Криворіжжі.

Утім, вік — не завада для людини, яка хоче працювати. Це стосується і внутрішньо переміщених осіб. Коли два роки тому до керівника одного з фермерських господарств Криворіжжя прийшов літній чоловік і попросився на роботу, то фермер вирішив його не брати, бо чоловіку було 68 років. Утім, коли фермер дізнався, що Йосип Панчишин, — переселенець із Донецької області, то взяв його на роботу, і ось уже два роки чоловік працює в фермерському господарстві ТОВ "Велес" (директор Артур Геккієв).

— Прожив 40 років на Донбасі, село Берестове Бахмутського району, — каже Йосип Панчишин. — Навесні 2022-го обстріли були страшенні. Наш дім розбило, сусідський теж, і в підвал прилетіло, то чекати там уже було нічого. Близько 6-ї ранку 26 травня ми піднялися, бо почався обстріл. Коли він трохи вщух, заїхали військові і сказали: давайте скоренько виїжджати. Ми тільки до бусіка — а позаду вже кулі по бетону літали…

Чоловік розповідає, що, коли їхав із Донеччини, у нього не було ні телефона, ні копійки грошей — лише спортивний костюм на ньому, і більше нічого. Спочатку він із дружиною і донькою пожили в Дніпрі, потім перебралися до села Вільне Криворізького району, бо тут були родичі.

— Тут одна добра жінка дозволила нам пожити, — каже пан Йосип. — Як трохи навели лад навколо будинку, я почав думати, що треба десь шукати роботу. Вік чи не вік, думаю, спробую. У своєму селі я працював у фермера шофером, трактористом. Тут підійшов до місцевого фермера, попросив… Зрештою він відправив до відділу кадрів, таки взяли. Ось уже два роки працюю.

Йосип Панчишин показує нам трактор, який за ним закріплений. Називає його “красунчиком”, хвалиться, що ретельно його доглядає. Коли ми попросили його попозувати біля трактора, пан Йосип почав перевіряти справність механізмів і знайшов один, який можна було ще покращити.

— Сіємо, дискуємо. Зараз переобладнуюся на прополку, щойно відчепив дискову борону. Усі роботи, які треба, ті і виконую. Тут вибору нема, — каже Йосип Панчишин.

На сьогодні одними з найбільш затребуваних спеціальностей є працівники сфери торгівлі і послуг, кваліфіковані працівники з інструментом. Найменше запитів в області на кваліфікованих робітників сільського та лісового господарств і рибальства. Можливо, запитів так мало, бо в цій сфері роботодавці та потенційні робітники найшвидше знаходять одне одного, як це відбулося з Йосипом Панчишиним та його працедавцем. Утім, історія Альони Ярошенко, яка прийшла працювати на велике промислове підприємство у Кривому Розі, — це теж історія про метч.

— Я родом із села Трудолюбівка Херсонської області, але ще до війни з батьками переїхала до Мар’янського, — розповідає Альона Ярошенко. — Я хотіла піти працювати за своїм направленням, оскільки я екологиня. І коли пішла на 5-й курс КНУ (Криворізький національний університет. — Авт.), нам подзвонив староста і каже: «Тут така пропозиція — "АрселорМіттал" пропонує роботу». Зараз я працюю із прекурсорами — це хімічні речовини, які використовуються у виробництві. Моя робота не полягає в тому, що я сиджу в лабораторії, вона більше “паперова”. Людей, які приходять на роботу, ми вносимо в базу даних. Робимо квартальні звіти по речовинах: де вони “пішли”, скільки і який цех узяв. Це хімічні речовини, можна сказати, наркотик, і ми це контролюємо.

На великих підприємствах потреба в кадрах нині особливо гостра. Наприклад, для того, щоб закрити майже тисячу вакансій, найбільший в Україні металургійний комбінат встановлює борди, дає численні оголошення в медіа, розклеює листівки на зупинках та діє нестандартними методами. Приміром, нещодавно генеральний директор комбінату особисто зустрівся з медіа, щоб розповісти про пошук кадрів.
‍

— Наразі ми розширюємо виробництво і гостро потребуємо найму щонайменше 1000 осіб, — сказав Мауро Лонгобардо, генеральний директор ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». — Ми маємо близько 3 тисяч мобілізованих осіб, певну кількість людей, які виїхали і звільнилися з компанії. Тому в нас дефіцит персоналу, і для виконання бізнес-плану нам потрібно близько 1000 людей. Ми шукаємо електриків, водіїв локомотивів та великих вантажівок — це три найгостріші потреби. З одного боку, це зумовлено тим, що нові технології потребують більше електрики, з іншого — людей цих професій більше мобілізували.

За словами гендиректора, підприємство працевлаштувало 64 внутрішньо переміщених особи, із яких наразі працюють 42. Частина почали працювати, але потім з різних причин звільнилися. Тож люди, за словами керівника, — це справді велика проблема.

— Зараз ми проводимо велику кампанію з приваблення професіоналів для нашого підприємства, — додає Мауро Лонгобардо. — Критичним є час — ми потребуємо людей швидко. Тож у найближчі 3-4 місяці ми б хотіли вже мати цю тисячу осіб. Авжеж, ми передусім очікуємо професіоналів у секторі, але маємо і тренінгову програму, тож зможемо навчати тих, хто подаватиметься, на потрібні нам посади.
Під час пресконференції чи не найбільше запитань до Мауро Лонгобардо було щодо броні для військовозобов’язаних. За його словами, бронь є, особливо на спеціальності, які є критичними для виробництва.
‍

У приватних розмовах робітники великих промислових підприємств кажуть, що керівництво іде на значні поступки і шукає можливості співпрацювати з людьми неофіційно — аби лише робилася робота і виконувався план. Наскільки це так на яких підприємствах — сказати складно, цю тему публічно не коментують.

Тож офіційних, зареєстрованих через центр зайнятості вакансій залишається багато. Лише за перший квартал 2024 року в Дніпропетровському обласному центрі зайнятості було зареєстровано понад 15 тисяч вакансій. Якщо говорити про внутрішньо переміщених осіб, то за два роки повномасштабного вторгнення 130 тисяч ВПО в Дніпропетровській області отримували послуги у сфері зайнятості, з них 34 тисячі були працевлаштовані.

— Наразі у нашому центрі зайнятості є внутрішньо переміщені особи, і левова частка цих людей — із Херсонської області, — говорить директорка установи. — У центрі зайнятості головна і пріоритетна послуга — це сприяння у працевлаштуванні. На сьогодні в нас досить велика кількість вакансій — понад 800.

Для внутрішньо переміщених осіб центр зайнятості пропонує не лише послуги з пошуку роботи і грошову допомогу для безробітних від трьох місяців до року. При цьому вакансії добирають індивідуально з урахуванням освіти, професійного досвіду та побажань претендента чи претендентки. І для отримання цих послуг навіть не обов’язково відвідувати центр зайнятості — шукач або шукачка роботи може почати з реєстрації через портал "Дія". Крім цього, служба зайнятості здійснює безплатне професійне навчання безробітних за 95 робітничими професіями та близько 400 освітніми програмами.

— Крім навчання для безробітних до нас можуть звертатися зокрема і внутрішньо переміщені особи щодо проходження навчання в будь-якому навчальному закладі України за рахунок ваучера. Наказом Міністерства економіки затверджений перелік, який містить 124 професії і спеціальності, найбільш затребувані на нашому ринку праці, — додає Лариса Шевченко.

Переселенці та переселенки, які не зареєстровані як безробітні, мають професійно-технічну або вищу освіту, можуть отримати ваучер на навчання. У 2023 році, за словами Лариси Шевченко, найбільш затребуваними були такі спеціальності, як психологія, соціальна робота, а також робітничі професії — водії навантажувачів, слюсарі, електрогазозварювальники, кухарі, швачки.

— Також у нас є чудова програма — мікрогранти на створення або розвиток бізнесу. Тобто, якщо особа планує відкрити підприємницьку діяльність або вже є підприємцем і хоче розвиватися, то вона може отримати мікрогрант у сумі до 250 тис. грн. Процедура отримання гранту нескладна: потрібно подати заяву через "Дію", докласти бізнес-план.

В іншому проєкті "Грант для ветеранів та їх подружжя" ВПО зі статусом УБД або члени їхніх родин можуть отримати від 250 тис. до мільйона грн за умови створення від 1 до 4 робочих місць.

У центрі зайнятості допоможуть скласти якісний бізнес-план. Але головною умовою отримання будь-якого гранту є написання переконливої грантової заявки. На круглому столі для ВПО та працедавців, який наприкінці лютого відбувся в Криворізькій районній військовій адміністрації, переселенки та переселенці серед іншого розповідали і про тренінги, де всіх охочих навчають і консультують у написанні грантових заявок, і про інші аспекти працевлаштування.

Робота чекає і юних, і старших, і внутрішньо переміщених осіб, і тих, хто залишаються в рідних оселях, і жінок, і чоловіків. Хтось вирішує відкрити власний бізнес, хтось стає частиною маленьких чи великих підприємств, установ чи організацій, але всі і все зараз так чи інакше працює на зміцнення економіки України і в кінцевому підсумку — на нашу перемогу.

— Без роботи ніяк… І бабушка пішла б, якби була для неї робота, — каже Йосип Панчишин.
— Хоч якусь копійку ми на хату зібрали б, а так… Якщо нам нічого не компенсують, — виживати трудно буде. Якщо буде компенсація, будемо викупляти хату і щось робити. Ми вже трохи вкорінилися, обігрілися, освоїлися. Скільки здоров’я вистачить, стільки будемо працювати.

— Робота завжди буде важливою, — говорить Альона Ярошенко. — Бо в селі ще можна якось свої харчі виростити, продати і так протриматися. А в місті з тими цінами, які є, — неможливо… Робота повинна бути, і повинна бути з гарною зарплатою, я вважаю. І ще класно, коли вона за освітою.

— Якщо особа шукає роботу і готова навчатися, жодної проблеми з працевлаштуванням у неї не буде, — підсумовує Лариса Шевченко. — Треба тільки хотіти, є велика кількість вакансій, і люди можуть обрати те, що їм найбільше підходить.

Втрата або зміна роботи мільйонами українців і українок стала одним із наслідків війни росії проти України. Сотні тисяч стали військовими і боронять нас у складі Сил Оборони України. Мільйони були змушені через російські обстріли покинути свої рідні місця. Одні вирушили за кордон і знайшли роботу на чужині, інші виїхали на спокійніші території України, і вливаються в нові громади зокрема і через працевлаштування.