Ганна Шостак-Кучмяк уже четвертий рік, від листопада 2020-го, є головою Високопільської селищної громади. А з жовтня 2022-го до вересня 2023 року Ганна Антонінівна було ще й начальницею селищної військової адміністрації.
До початку повномасштабного російського вторгнення основний дохід Високопільська громада отримувала з податків за землю. Для підсилення громади шукали нові партнерства, співпрацювали з програмою «DOBRE» для залучення коштів. Також була розроблена програма перспективного розвитку до 2027 року.
«До війни, як і всіх, нас хвилювало, як наповнити свій бюджет, треба було виживати при реформі децентралізації. Було багато планів, але війна внесла корективи», — ділиться пані Ганна.
Російська окупація Високопільської громади почалася 13 березня 2022 року. А вже 30 березня на територію зайшла українська армія — місцеві неймовірно раділи цьому. Проте емоції вирували недовго, адже через пів години почалася російська масована ракетна атака. Прильоти не зупинялися ні на хвилину — крили мінометні обстріли. Орки не зважали, що на території знаходилися цивільні — вони знищували все.
Було прийняте рішення вивозити людей. Ганна Шостак-Кучмяк каже: військові допомагали, виводили людей через посадки. Стабільного зв'язку не було, та завдяки злагодженості людей вдалося сповістити про евакуацію майже всіх. Люди сиділи в підвалах, і треба було ходити гукати, закликати до виїзду з небезпечної території. Були ті, хто виїхали одразу. Пані Ганна була в колоні, яка виїхала пізніше.
«Ми вийшли в Кривий Ріг на Інгулець, нас там родина прихистила. Ніколи, жодного дня я не сиділа і не чекала, коли все закінчиться, коли звільнять громаду. По нашій громаді, по людях робота виконувалася. Під час окупації ми знаходили шляхи та можливості передавати харчові продукти і ліки», — розповідає пані Ганна.
4 вересня 2022 року Високопілля було звільнено. А вже 6 вересня селищна голова була на рідній землі. На наше запитання про перші враження від побаченого в селищі після деокупації Ганна Антонінівна відповідає не відразу і з неприхованим болем:
«Це був шок, це не передати словами. Дахи розбиті, все потрощене, дроти валяються, газогони побиті, стовпи валяються, будинки та адмінбудівлі — все побите, все покришене. Це страхіття, це жахіття. А найбільше було горе — це побачити тих людей, які пережили всю окупацію. Треба було бачити їхні очі. Були такі моменти, що я впізнавала людину тільки за голосом. Це такий відбиток війни, болю, страждань, зневіри, зневаги, злості одночасно. Це все в одному клубку.
І ти єдиний з представників влади тут перед ними, і все, що у людей клекоче, кипить всередині, — це все було вилито на мене. Люди взагалі хотіли, щоб я, як Матір Божа, стала та захистила їх. Не було в мене таких можливостей, розумієте?
Людей хвилювало їхнє житло, їхнє майно. Спершу треба було рятувати те, що можна. І ми це робили. Потім треба було налагоджувати інфраструктуру: світло, газогони».
4 жовтня Високопільська громада була повністю деокупована. У всіх деокупованих населених пунктах Херсонщини картина була однакова: усе розбите та заміноване.
Денис Наговіцин, начальник відділення піротехнічних робіт ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області, розповідає про розмінування Херсонщини після деокупації:
«Ми перевіряли переважно лінії електропередач, газ, дроти. Багато підключили сіл, в яких по 8-10 місяців не було світла. Особливо де були бої та позиції — там багато боєприпасів розкидано, були встановлені інженерні загорожі, протитанкові, протипіхотні та змішані мінні поля.
Є села, де немає жодного цілого будинку, жодної людини. Тільки собаки».
Населення Високопільської громади до початку повномасштабного російського вторгнення становило 11163 людини. На момент деокупації тут було 1200 людей. Зараз населення Високопільської ОТГ складає близько 6000 осіб. Населення селища Високопілля до 24 лютого 2022 року складало 4000 осіб. На момент деокупації в селищі було близько 300 людей. Зараз у Високопіллі мешкає 2000 осіб.
Говорити з людьми про відбудову громади було складно. Селищна голова згадує про це як про серйозний виклик:
«Люди збирались багатолюдними сходками. Спочатку викричаться, самі назадають питання, самі на них дають критичні відповіді, потім заспокоються. Тоді питаю: „Вже можна говорити буду я?“ Я їм говорила, що відбудова буде, а мені в очі казали: „Ти брехуха, цього не може бути“.
Люди розуміли, що війна — це найголовніше, і всі видатки мають іти на це, але кожному хотілося саме свою хатину відбудувати. Більше 50% нашого сільського населення не мало документів правовласності. І я вже з тих пір почала говорити: „Виготовляйте документи“».
Ярослава Шулежко, мешканка села Добрянка Високопільської громади, ділиться, що вона купила хату в 2010 році. Під час окупації будинок було зруйновано, а документи згоріли. Тепер їй не можуть допомогти відновити хату через відсутність документації.
Станом на кінець травня 2024 року по Високопільській громаді було оформлено 1200 заявок на грошову допомогу за програмою «єВідновлення». Видано 130 сертифікатів на придбання майна.
Багато і докладно Ганна Кучмяк-Шостак розповідає про відбудову громади. Озвучує багато нюансів, про які не замислюєшся, поки не стикаєшся з цим безпосередньо:
«Потихеньку почалась спільна робота: там, де віруючі* накрили дахи, а ми дали «єВідновлення» — ідуть ремонтні роботи. Світло ми поновили на пару місяців раніше, ніж було заплановано в Офісі Президента. Так само і газ (ми не запустили газ тільки в Потьомкиному, бо треба, щоб там вистачало населення). Запустили водогін і роботу комунальних підприємств, усе господарство запрацювало.
Адмінбудівлі ми не могли відбудовувати першими. Нас люди б не зрозуміли, якби ми не почали робити будинки — це було б неетично. Ми знайшли більш-менш вцілілу будівлю, і в таких умовах перезимувала наша «медицина» — з буржуйками, але вони щасливі, що було тепло. Потім нам благодійники підвезли модульні будинки. Є першочергове право людини на медичну допомогу, і ми це робимо і будемо робити».
Відбудовуються в громаді й навчальні заклади. У селі Новомиколаївка Високопільської громади мешкає 60 дітей шкільного віку. Тут планується звести укриття та відновити школу, яка є філією Архангельської школи. Також укриття будуть зводити в селі Мала Шестірня у філії Високопільської школи.
«Школи ми подали у державний Фонд ліквідації наслідків збройної агресії. Ми зробили проєктно-кошторисну документацію на наші опорні заклади Архангельської та Високопільської шкіл. На Високопільську вже зайшов підрядник, також працюють і по Високопільському садочку. Що стосується відбудови Іванівської школи — це героїзм її директорки», — розповідає Ганна Шостак-Кучмяк.
«Експерт-КР» знімав Іванівську школу кілька разів. Восени 2023-го познайомилися з директоркою цієї школи Надією Нетягою. Тоді саме тривали внутрішні ремонтні роботи в будівлі навчального закладу. Пані Надія говорила:
«Школа — це серце села, і воно повинно битися. Школа наша повинна жити. Ми не маємо права не відродити її. Адміністрація нам дуже багато допомагає. Ми все можливе робимо, бо діти наші не повинні відчувати оце горе, яке на нас звалилося. Вони повинні бути щасливими, бо це діти. В їхніх очах повинна бути радість, сміх, і ми все можливе робимо, всі разом. Тільки коли ми будемо разом прагнути цього — ми чогось доб'ємося».
І першого, і другого нашого візиту до Іванівської школи ми чули від Надії Нетяги тільки добрі слова про Костянтина Стародумова, який є начальником Високопільської селищної військової адміністрації. Так само з величезною повагою відгукується про нього і Ганна Кучмяк-Шостак:
«У нас дуже гарні стосунки з Костянтином Володимировичем. Нам дуже пощастило з тим, що він молода, цікава людина, він трудоголік. Дуже тішить і радує, що він переймається долею моєї громади, а для мене це дуже важливо», — каже Ганна Шостак-Кучмяк.
Зі свого боку Костянтин Стародумов підкреслює ефективність роботи Ганни Кучмяк-Шостак як селищної голови:
«Тут працювала Ганна Антонінівна, в неї демократично вибрана посада, вона голова селищної ради. Дуже багато роботи було проведено за цей рік. Військова адміністрація — вона інакша. Наразі в нас домовленість, що ми залишаємося всі в одній команді, що я приїхав сюди на допомогу, щоб на себе взяти якусь частину того, що пов'язане саме з військовою адміністрацією. Ми надалі працюємо в одній команді, майже в одному кабінеті».
Відновлювати Високопільську громаду допомагають і численні громадські організації різних напрямків: «Уманський центр допомоги», МОМ, ZOA, «Людина в біді», «Білі ангели», «Гуманітарний хаб міста Рівне». Загалом у Високопільській громаді пошкоджено дахи 2400 будинків, не рахуючи господарчих будівель. Одна з протестантських церков накрила дахи майже 300 з них, тобто близько 1/8 частини від усіх пошкоджених житлових будинків.
Про це нам розповіла голова громади, і додала:
«Люди самотужки не могли накрити ці дахи, це треба, щоб робили майстри. Саме віруючі приїхали і своїх людей давали. Часто і своїми матеріалами робили. Тому така допомога безцінна. Але надзвичайно важливо сказати про ініціативу Офісу Президента „Пліч-о-пліч“, коли різні області почали допомагати нам відбудовуватись. Це дуже вагома допомога для нашої громади».
У рамках проєкту «Пліч-о-пліч» у Високопільській громаді Черкащина допомагає відновлювати Іванівку, Миколаївку та Новопетрівку. Тернопільщина допомогла відновити 23 будинки в громаді. Хмельниччина долучилася до відновлення двоповерхівок у Високопіллі, де міститься 260 домогосподарств. Дніпропетровщина відновлює село Ольгине, Чернівецька область — село Зарічне.
На наше завершальне питання про рецепт витримки і заспокоєння людей Ганна Кучмяк-Шостак без жодного вагання відповідає:
«Я свято вірю у свою державу — завжди. Я свято вірю в нашу перемогу — завжди. І людям, після того, як їх вислухаю, завжди кажу: „Давайте поговоримо про життя і про любов“. Найголовніше для нас — це перемога, вигнати оцю нечисть. Іде битва, дуже велика битва. Я завжди кажу: „Давайте думати про головне“. Знаєте, це допомагає. Людей треба вислухати і потихеньку перенаправляти їхні думки».
