28 травня 2025 року Бюро економічної безпеки України опублікувало повідомлення: «Детективи БЕБ викрили нафтопереробний завод у місті Кривий Ріг, на якому нелегально виготовляли бензин та дизель. За даними слідства, виробництво обладнали на території промислового підприємства, аби збільшити обсяги пального для продажу. Фігуранти змішували його з нафтовими компонентами низької якості, реалізовували пальне через мережу місцевих автозаправних станцій. Детективи БЕБ провели понад 20 обшуків на заводі та в мережі автозаправних станцій, де зафіксували продаж контрафактного пального відсутність документів про його походження сертифікатів якості РРО видачі чеків та робота операторів АЗС без офіційного працевлаштування під час проведення слідчих дій також виявлено та вилучено документи чорнові записи гроші та пальне вартістю понад 4 млн грн і додано, що оперативне супроводження співробітники ДСНС Національної поліції України».
ЗМІ нашого міста раз на два-три роки повідомляють про викриття виробництва і збуту нелегального палива. Ідеться про один і той самий завод і одні ті самі заправні станції. Може, у нас тут аномалія якась, що його закривають, а він якось відкривається?
Аномалія є в тому, що правоохоронці не можуть закрити нелегальне виробництво та збут палива уже 10 років, — каже Антон Петрухін.
Я ретельно вивчав це питання у 2019-2020 роках. Перші справи, які я знайшов, в тому числі які потрапляли до суду, датувались 2015-м роком, коли вже саме з такими формулюваннями проходили слідчі дії. На той момент це ще були повноваження податкової служби. Але це розслідування нічим не закінчилось. Цікаво, що було в документах в судовій справі. У документах по судовій справі, що містяться у відкритих реєстрах, можна почитати, що слідчі пишуть про всі обставини, зазначають адреси і те, звідки взялось обладнання для цього заводу.
Згідно з записами, обладнання було вивезене в лютому 2014 року з Криму, а належало воно підприємству ПАТ «Укрнафта», яке має частку державної власності. Оскільки це лютий 2014-го, може, це релоковане підприємство? Люди не схотіли залишатися в тимчасово окупованому Криму, взяли, все перевезли?...
Ні. Слідчі описують, що були особи, які мали зговір, — зазначає Антон Петрухін.
Частина людей знаходилась тут, інша в Криму, і за попередньою змовою вони вивезли це обладнання. У лютому 2014-го якраз почались активні дії російської федерації в нашому Криму. Тобто це не була передача від державного підприємства до приватного органу, судячи з того, що було описано. Це майно було вкрадено і вивезено. Може, це добре, може, погано, бо до того, що залишилось на території Криму, ми вже не маємо доступу. Але якщо це належало державному підприємству, його потрібно повернути в державну власність. Але ніхто не повертає і більше того — навіть ніхто і не закриває.
П’ять років тому поліція Дніпропетровської області розмістила відео, як «накрили» цей завод. Були «накриття» і перед тим, Антон Петрухін дізнався про них із судових справ.
Одна зі справ стосувалась викрадення газу з мереж «Криворіжгазу» шляхом врізки і перекачування цього газу для промислового виробництва, в тому числі на територію, де знаходиться цей незаконний завод. Але ця справа теж була закрита, тому що «Криворіжгаз» не зміг підготувати розмір збитків і передати правоохоронним органам. Дивна «неспроможність» для підприємства, яке швидко все рахує, коли йдеться про борги або перекриття газу для населення…
За словами Антона Петрухіна, з тексту судового рішення випливає, що з незаконної врізки було заживлено два підприємства. Одне пов'язано з литтям кольорових металів, а друге — піроліз шин, зокрема з подальшим виробництвом нафтопродуктів.
Третя справа, яка була в 2018 році, стосувалася викрадення нафти з нафтопроводу державного підприємства АТ «Укртранснафта», — розповідає активіст.
На їхньому сайті зазначено, що тривалий час у них викрадалась нафта. Правоохоронні органи Дніпропетровської області провели розслідування, виявили порушників, було «на гарячому» спіймано особу, яка перевозила цистерну з нафтою. Але винні не покарані, ба більше, навіть нафту, яка перевозилась, разом з автівкою повернули викрадачам, а не державному підприємству, якому належала ця нафта.
У червні 2019 року Антон Петрухін звернув увагу на цю проблему. Він поїхав і подивився декілька нелегальних заправок, потім з'їздив на завод, і побачив, що все це працювало на той момент. На нелегальних заправках продавали пальне за готівку без будь-яких документів. За словами активіста, тоді ще співробітники навіть не знали, що відповідати.
Я їх запитую: «Де ви працюєте, на якому підприємстві?» Вони не знали назви, — каже Антон Петрухін.
Приїхав я і на завод на Домобудівників, 14/1. Я зміг зайти на територію цього підприємства, на той момент там не було ще паркану. І я побачив, як вони працюють, пройшовся приміщенням, поговорив з людьми. Вони теж не знали, де і на кого вони працюють, знали, що вони роблять пальне, але без будь-яких деталей.
Після того візиту в червні 2019 року Антон зробив першу публікацію в фейсбуку про те, що у нас таке відбувається. Її як звернення було зареєстровано поліцією. На той момент керівником криворізької поліції був Іван Балабан. Звернення зареєстрували, але не внесли в ЄРДР, тобто вона пролежала і нічого не відбувалось.
Я зв'язався з керівництвом місцевої поліції, запитую: «Чому нічого не відбувається? Чому немає кримінальної справи, чому не проводиться розслідування?» Мені відповіли: «Ми так не можемо, давайте ви викличете 102 на будь-якій заправці — і ми одразу все зробимо як потрібно».
До справи підключилася колишня природоохоронна прокурорка Василина Нікульнікова. Вона заїхала на одну з заправок і викликала 102. Попередньо вони з Антоном Петрухіним відібрали проби пального на декількох заправках, щоб зробити його незалежний аналіз. На виклик приїхала поліція, опломбували все, наступного дня привезли співробітників «Крибасстандартметрологія», які відібрали проби під запис.
Одну пробу віддали мені, решту — у «Крибасстандартметрологію», — згадує Антон Петрухін.
Минуло ще декілька днів, проїжджаю я поруч з цією заправкою, яка біля будівлі патрульної поліції, дивлюся — пломби вже зірвано. Я про це повідомляю слідчому, він каже: «Розберемося». Через кілька днів поліція таки отримала рішення суду щодо арешту майна і всього, що там знаходиться, в тому числі пального на цій заправці, але охорони немає, пломби зірвані, яким чином цей арешт відбувається — незрозуміло. Тобто обладнання не вивозилося, знаходилося на місці, і там могли перебувати сторонні люди.
Через певний час ця заправка почала працювати знову, іще перебуваючи в судовому арешті. Антон Петрухін із цього приводу писав офіційне депутатське звернення керівнику місцевої поліції, і отримав відповідь: «Усі питання до слідчого». Слідчий відповідає за зберігання арештованого майна — крайніх немає.
Впродовж пів року я намагався спонукати правоохоронців до активних дій, але їх не було, — каже активіст.
У якийсь момент надійшли скарги від асоціації бізнесу, що займається продажем пального, щодо присутності на ринку суб’єктів, які продають нелегальне пальне, адже з ними не можна конкурувати — продавці, які платять всі податки, не можуть конкурувати з тими, які не платять.
Скарга надійшла спочатку до Кабінету Міністрів, потім на розгляд президенту України. Президент наказав вирішити питання, після чого правоохоронці «заворушилися», і в Україні було «знайдено» багато нелегальних заправок. А коли президент України сказав, що він знає про заводи з виробництва нелегально пального в Кривому Розі та в Рівному, поліція «пригадала», що в неї вже є кримінальні справи.
5 лютого 2020 року Президент України попросив звернути увагу — а 10-го вже звернули, приїхали і говорять: «Пломбуємо все знову», — згадує Антон Петрухін.
Цього разу вже опломбували і завод, і всі заправки — слідчий прийшов і своєю рукою написав на папірці, що опломбовано, прізвище, дата. 12 лютого 2020 року поліція опублікувала повідомлення: «У Кривому Розі правоохоронці припинили діяльність незаконного нафтопереробного заводу та п'яти АЗС. 10 лютого співробітники поліції в рамках відкритого кримінального провадження провели санкціоновані обшуки на території нафтопереробного заводу і на територіях незаконної мережі АЗС в різних районах міста Кривий Ріг».
Але виникли складнощі з рішенням суду про арешт, згадує активіст. Документи на арешт НПЗ були подані так, що суддя першої інстанції відмовився арештувати. Слідчі підготували та подали апеляцію, апеляційний суд постановив, що перше рішення було винесено неправильно, його треба скасувати і накласти арешт». Але, за словами Антона Петрухіна, в матеріалах, які подали слідчий та прокурор, були неточності, тож вони мали 72 години, щоб донести необхідні документи. Минув час, документи не донесені, рішення апеляційного суду не набрало чинності, а отже, чинним є рішення, відповідно до якого арешт не проведено і НПЗ можна використовувати. Чому не донесли документи до судді — невідомо.
Найбільш кричущою є АЗС, розташована за 50 м від поліції на колишній вулиці Волгоградській (тепер Вільної Ічкерії), але обладнання з неї все ж таки вивезли , а також на Зарічному біля ринку «Габро», на Бикова, 10, які досі продовжують працювати, — каже Антон Петрухін.
У 2020 році ці заправки намагались легалізувати після того, як наприкінці кінці 2019 року з'явився начебто власник цих АЗС, написав заяву компанії «КРИВБАС-ТРАНС ОЙЛ». Тоді з’явилися документи щодо безпечної експлуатації об'єктів. Але ліцензій не було, вводу в експлуатацію не було, оцінки впливу на довкілля (ОВД) не було. Землю, звісно, не було оформлено під жодною заправкою.
У 2020 році, за словами Антона Петрухіна, почався процес оформлення ліцензії на продаж палива на цих АЗС. Але для того, щоб отримати ліцензію на продаж пального, потрібно мати документи і на обладнання, у якому продається це пальне, і на земельну ділянку. Має бути оренда земельної ділянки, а всього цього нема, то видати ліцензію неможливо. Як обласна податкова видала ці ліцензії — загадка.
Я у 2020 році звернувся до фіскальної служби Дніпропетровської області, і мені надали копії цих ліцензій, — каже Антон Петрухін.
Потім отримав лист від Криворізької міської ради, що за цими адресами немає оренди земельної ділянки, і направив новий лист на фіскальну службу, повідомив, що саме міська рада розпоряджається ділянками і вона каже, що оренди немає. З фіскальної служби відповіли, що документи вже в Державному бюро розслідувань, їх вийняли, і змоги перевірити немає.
Окрім економічних, незаконні заправки завдають іще й екологічних збитків. Яка шкода від таких підприємств і продуктів, які вони випускають? Кожна АЗС проходить процедуру ОВД відтоді, як прийнятий відповідний закон. АЗС — це нова розв'язка, куди заїжджають автівки, може бути поруч громадський сектор та інші будівлі, які можуть зазнавати впливу на атмосферне повітря, шум, ґрунти тощо, і його потрібно розрахувати.
Я почав займатись цим питанням, оскільки мені стало відомо, що пальне, яке виробляється і продається на цих АЗС, дуже низької якості, — каже Антон Петрухін.
У 2019 році я відібрав попередні проби, також їх відібрали співробітники «Кривбасстандартметрології». Із незалежної сертифікованої лабораторії я отримав результат, згідно з яким, є дуже серйозні перевищення: по сірці — в 25 разів (248 вт, а повинно бути не більше 10), по бензолу — у 5 разів, по етанолу — удвічі. Якщо чиясь автівка зламається через неякісне пальне — це клопіт власника, але ж воно збільшує кількість викидів. Якщо у бензині в 25 разів більше сірки, значить, викидів сірки буде в 25 разів більше, ніж ми розраховували. А з дизельним пальним ситуація ще гірша: там було виявлено перевищення по сірці в 150 разів!
Антон Петрухін нагадує, що дизельним паливом заправляються, наприклад, маршрутки, і от уявімо, що маршрутка їде містом на такому пальному, і за нею стелиться «шлейф» сполучень сірки. А уявімо, що їде не одна, а відразу 150 маршруток в одному місці — це дуже значний додатковий вплив, який потрібно виключити.Також виявилось, що проби, які офіційно передала поліція, «Кривбасстандартметрологія»… повернула через місяць без результатів. Виходить, що спеціалізоване підприємство, яке розташоване на території Кривого Рогу і повинно було зробити такий аналіз для поліції, чомусь не змогло його зробити і повернуло проби, мотивувавши тим, що у них щось не працює у лабораторії.
На це поліцейські сказали: «Минув місяць, паливо вже не те, і вже його не можна передавати», — сумно усміхається Антон Петрухін.
І єдині результати, які в них були, — ті, які я офіційно отримав з сертифікованої лабораторії в Дніпрі.
Отже, від незаконних підприємств із виробництва пального та від незаконних АЗС є величезна шкода для довкілля, є шкода для Криворізької міської громади (вони як мінімум не платять збори за оренду землі, і місцевий бюджет недоотримує гроші), є шкода для автовласників і автовласниць. Які є підстави вважати, що цього разу все нарешті закінчиться закриттям?
Після спроб поліції у 2020 році закрити НПЗ і АЗС, які нічим не завершилися, були дії обласного СБУ із залученням обласного департаменту стратегічних розслідувань. Але коли вони поїхали, за словами Антона Петрухіна, закінчувати справу на місці залишились ті самі криворізькі правоохоронці. І закінчилась справа тим самим.
Після цього наприкінці 2021 року була ще одна спроба Департаменту стратегічних розслідувань. Тоді теж були повідомлення в ЗМІ про те, що знову закрили якийсь НПЗ — і знову нічого не вийшло.
А після того була подія 2023 року, яка дає надію, — каже Антон Петрухін.
Тоді київські правоохоронці «брали» велику групу «двадцятівських», дехто з яких зокрема є власниками цього заводу НПЗ. Тоді багатьох людей відправили до СІЗО, ішли суди… Важливо також, що приїзд Бюро економічної безпеки супроводжували співробітники не обласного департаменту розслідувань, а національного департаменту стратегічних розслідувань із Києва. І супроводжує справу не обласна прокуратура, при якій чомусь усі справи закінчувались без результату, а Офіс генерального прокурора. Тому я вважаю, що таки шанси на реалізацію тут більші.
І відразу додає песимізму, розповідаючи, що перед розмовою заїхав на незаконну АЗС по Бикова, 10 — ця заправка, яку вже стільки разів «закривали», продовжує працювати…
P.S.
Уже після розмови стало відомо, що київські правоохоронці отримали на початку червня низку рішень одного з київських судів щодо арешту майна заправок та нелегального заводу. Проте вже 16 червня в Єдиному реєстрі судових рішень з'явилося рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу щодо вироку для однієї фізособи, яка начебто самостійно здійснювала покупку і продаж нелегального палива на цих нелегальних заправках, але по іншій кримінальній справі. При цьому вказано, що обвинувачений сам визнав свою вину і уклав з правоохоронцями угоду, згідно з якою призначено покарання у вигляді штрафу всього 85 000 грн. Це рішення може свідчити про намагання швидко перекласти вину на низові ланки і повернути обладнання з арешту, перешкоджаючи зусиллям столичних правоохоронців.
Вирок у справі №212/4688/25
